top of page
Руслан Скринник
8 листопада 2022 року
Старший лейтенант Руслан Скринник, позивний Укроп, загинув 8 листопада 2022 року в бою з окупантами біля селища Опитне на Донеччині. Офіцеру було 40 років.
Руслан народився і жив у Києві. Навчався у школі №242. Закінчив Київський фінансовий ліцей та Ірпінський податковий університет. Останнім часом працював у дитячій танцювальній студії тренером з акробатики. Любив футбол. Був гравцем команд: Delonghi, Avatas, Машинтех, Dragons-Talisman, Syndicate, Vega Sport, Орієнтир. Був майстром спорту з тхеквондо.
У перший день повномасштабної війни чоловік приєднався до столичної ТРО. Згодом став військовослужбовцем 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. Обійняв посаду командира взводу.
«Ми прожили з Русланом 15 років. Він був добрим, мужнім, справедливим, веселим. Коханий чоловік, люблячий батько та гарний друг. Він не міг стояти осторонь, тому 24.02 добровольцем пішов у військкомат. Під час бойового завдання, рятуючи побратимів, загинув», – розповіла дружина офіцера.
«Руслан був світлою доброю людиною, талановитим футболістом з неповторним дриблінгом, справжнім командним досвідченим гравцем. Він створював баланс як на футбольному майданчику, так і в роздягальні. Ніколи не втрачав віри у перемогу. Дякуємо тобі, Герою! Для нас було честь знати тебе! Вічна пам’ять та Слава! Слава Україні!» – зазначили на сторінці Федерації футзалу Києва.
«Красунчик, дуже світла і розумна людина, справжній українець... Ми не бачились багато років, але я все життя пам'ятаю приклад Руслана і його сім'ї, як треба правильно виховувати дітей. Тому що моральні якості були геть протилежними матеріальним статкам. Він був мажором, але ніщо у поведінці не показувало цього (лише інколи їх із ліцею забирав водій батька на мерседесі останньої марки). Скромний, гарно навчався, займався рукопашними видами спорту, завжди допомагав і був поряд. Спочивай з миром, ти назавжди в наших серцях», – написала однокласниця Катерина Клименко.
Поховали Руслана на Лук’янівському військовому кладовищі в Києві.
У захисника залишилися мама, дружина, донька і син.
Розкажіть про цю історію іншим
Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.
bottom of page