37-річний Руслан Романов загинув 22 березня від російських обстрілів «Градами» селища міського типу Макарів, що на Київщині.

Руслан за фахом був лікарем-масажистом. Родичі пригадують: коли 24 лютого Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, чоловік не міг залишатись осторонь і долучився до захисту рідного селища. Він евакуйовував людей, допомагав пораненим, поселяв у свій будинок тих, хто залишився без житла, допомагав місцевим із харчами.

«Я шукав людей у Макарові, щоб евакуювати. Біля будинку культури побачив Руслана. Він запропонував поїхати зі мною і показати, де є люди. Приїхали до магазину, він допоміг організувати людей. Я запропонував підвезти його назад в центр, він сказав, щоб ми їхали, а сам пішов пішки», – написав знайомий Руслана Олександр Сілаков.

Ірина Зейтуллаєва пригадує, як 7 березня Руслан допомагав людям заповнювати списки на евакуацію. Вона підійшла до нього і попросила допомогти привезти маму. «І він, під звуки «Градів», не відмовив, пішов і за це йому велика подяка», – розповіла Ірина Зейтуллаєва.

У загиблого Руслана залишились донька, мама, брат і сестра.

«Ти вже не з нами, а повірити в це не можливо... Ти обіцяв, що будеш обережний!.. Ти обіцяв, що обіймемось скоро... Ти обіцяв, що перший нам повідомиш про перемогу!.. Ти обіцяв, що скоро зустрінемось, що скоро вже додому!.. Ти справжній герой», – написала сестра Руслана Людмила Павленко.