top of page
Руслан Офіцеренко

Руслан Офіцеренко

14 березня 2024 року

Старший солдат Руслан Офіцеренко, позивний Хеллбой, загинув 14 березня 2024 року поблизу села Іванівське Бахмутського району Донецької області. У той день захисник потрапив під мінометний обстріл й отримав травми, несумісні із життям. Воїну було 25 років.

Руслан народився у місті Гадяч на Полтавщині. До трьох років проживав з родиною у селі Броварки. А коли батьки розлучилися, переїхав жити з мамою і старшим братом у село Власівка. Закінчив там школу. Після девʼятого класу вступив у Зіньківський регіональний центр професійно-технічної освіти, де опанував спеціальність електромонтера. Обожнював спорт, багато читав, цікавився кулінарією.

Після закінчення навчання протягом двох років проходив строкову службу в армії. Повернувшись до цивільного життя, поїхав на заробітки за кордон, де пропрацював кілька років. Спробував себе у різних професіях та в різних країнах: був і в Польщі, і в Чехії, і в Данії. Але все ж повернувся додому у рідне село Власівка, де його чекала кохана дівчина Надія. Працював у Зіньківському лісництві.

З перших днів повномасштабного вторгнення Руслан був у місцевій теробороні. А 1 квітня 2022 року його мобілізували до Збройних Сил України. Після тримісячного навчання почав служити у 1 батальйоні 5-ї окремої штурмової Київської бригади оператором відділення управління командира мінометної батареї. Воював на Бахмутському напрямку.

«Руслан був дуже доброю людиною, ніколи не відмовляв у допомозі іншим. Був дуже допитливим та відкритим хлопцем. Мій брат – це людина-душа. Таких дуже мало», – згадує свого двоюрідного брата Наталія Шишкіна.

За день до своєї загибелі юнак отримав відзнаку командира військової частини – перстень «Вірність і честь». Також був нагороджений й іншими відзнаками, зокрема, почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «За вірність у військовій службі II ступеня».

Попрощалися із захисником 19 березня 2024 року у рідному селі Власівка. Там його і поховали. Памʼять про захисника вшанували на Алеї слави у місті Зіньків, де розмістили його фото.

У Руслана залишилися мама, старший брат, кохана дівчина, двоюрідні сестри.





Розкажіть про цю історію іншим

Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.

Інші загиблі

Іванівське, Донецька область

Допоможіть зберегти пам'ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих:

bottom of page