Сержант Руслан Мовчан загинув у бою з російськими окупантами 1 березня 2022 року між селами Нижня Сироватка та Низи Сумської області. Захиснику було 40 років.

Руслан народився в Сумах у сім’ї інженерів. Навчався у Сумській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №22. Змалечку відвідував різноманітні гуртки та спортивні секції, мав талант до малювання, гарно навчався. Захоплювався творами Григорія Сковороди, якому згодом присвятив дипломну роботу.

У 1999-му вступив до Сумського вищого училища мистецтв і культури ім. Д. С. Бортнянського, однак того ж року був призваний на строкову службу до військової частини А0224. Після повернення продовжив навчання. Закінчив виш із відзнакою. У студентські роки активно займався карате. Мав коричневий пояс.

Із 2011-го до 2015 року Руслан навчався у Харківській державній академії дизайну і мистецтв. Отримав диплом з відзнакою за спеціальністю «Образотворче мистецтво (станкова і монументальна скульптура)».

До 72-ї річниці визволення міста від нацистських загарбників на вул. Троїцькій відкрили пам’ятний знак жертвам концтаборів «Тінь минулого», створений за ескізом Руслана. Він став основою Меморіального комплексу пам’яті жертв нацистської окупації.

З 2016-го обіймав посаду викладача відділу декоративно-прикладного мистецтва Сумського фахового коледжу мистецтв і культури ім. Д.С. Бортнянського. А ще через два роки з відзнакою закінчив Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка, де отримав диплом за спеціальністю «Образотворче мистецтво. Декоративне мистецтво. Реставрація».

«Чоловік поєднував виховання дітей, навчання, роботу та творчі захоплення. Брав активну участь у фестивалях, виставках, співав у Народному аматорському хоровому колективі Косівщинського СБК, створював твори іконопису, мозаїки, реставрував старовинні картини та ікони, працював над приватними замовленнями, організовував виставки викладачів і студентів», – розповіли про нього у Сумській міськраді.

Із початком повномасштабного вторгнення добровільно став на захист України. Обіймав посаду старшого водія мінометного розрахунку №1 у 117-ій окремій бригаді територіальної оборони.

Похований на Алеї Слави Ново-Центрального Баранівського кладовища в Сумах.

У Руслана залишилися батьки, дружина, діти та інші рідні.

Посмертно захиснику присвоєно звання «Почесний громадянин м. Суми».

Вулицю Наталії Полонської-Василенко (Мухіної) у Сумах перейменували на честь.