21-річний солдат Руслан Густілін, позивний Закат, загинув 22 квітня 2022 року біля села Зарічне на Луганщині. Захисник замість побратима поїхав забирати поранених під нескінченним вогнем ворога. Побачив свого друга, який був поранений у ногу. У цей момент відбулося попадання в БТР, на якому приїхали захисники. Водій бронетранспортера загинув на місці, а Руслан отримав численні поранення. Він тримався понад годину, чекаючи на допомогу та евакуацію… Останні його слова були про кохану: «Передай Тусі, що я її люблю».

Руслан народився в селі Колосівка Миколаївської області. Закінчив Вознесенський професійний аграрний ліцей, де здобув професію тракториста. Любив ремонтувати автомобілі, мріяв купити собі «девʼятку» та згодом відкрити власне СТО. Дуже гарно малював, а у вільний час робив стрижки своїм друзям.

Після закінчення ліцею у 2019 році підписав контракт та вступив до лав ЗСУ. Служив у 79-ій окремій десантно-штурмовій бригаді. Під час повномасштабної війни обіймав посаду водія. Разом із побратимами боронив Східний напрямок фронту.

«Я – Туся, а Руся – це мій коханий чоловік, який був неймовірно сильним морально та фізично, був моєю гордістю, моєю радістю і сенсом життя. Моє життя», – розповіла кохана загиблого Наталія.

«Русланчик був світлою людиною. Завжди посміхався та змушував інших до посмішки. Завжди допомагав та піклувався про молодших. Був сильним, сміливим і незалежним. Мріяв про сім'ю, мирне та спокійне життя. Ми дуже сильно сумуємо за ним... Він був життям та повітрям для кожного із нас…» – додала його мама Людмила Вікторівна.

Поховали десантника в селі Райдолина на Миколаївщині.

У Руслана залишилися батьки, сестри, брат і наречена.