Військовослужбовець Руслан Гуля загинув 15 квітня 2023 року під Бахмутом на Донеччині, виконуючи бойове завдання. Захиснику назавжди 45 років.

Руслан Гуля народився і жив у Кривому Розі на Дніпропетровщині. Працював водієм електровоза на місцевому підприємстві з видобутку руди. До лав ЗСУ вступив у лютому 2021-го – за рік після того, як контракт підписав його син Данило. Чоловік воював на Луганщині в 17-тій окремій танковій бригаді.

Під час повномасштабного вторгнення Руслан продовжував захищати рідну країну. Воював на Донбасі.

«Востаннє розмовляла з чоловіком перед тим, як він мав їхати в Бахмут: Я його відмовляла, бо ж у нас син загинув на війні і по закону він міг залишити службу. Але Руслан казав: «Як я можу не поїхати? По-перше, мене там чекають. Щодня дзвонять, питають коли я повернусь. По-друге, дуже багато молодих хлопців є. Хто їх поведе в бій? Вони ще без досвіду, а я знаю все». А коли по телефону спілкувались напередодні загибелі, то він був дуже радісний. Казав: «Свєтік, я всіх привів живими! Завдання виконали. Навіть немає 300-их». Він дзвонив у вівторок. А в суботу перед Великоднем загинув…», – розповіла дружина Світлана.

Руслана поховали на кладовищі «Візирка» у Кривому Розі поряд із сином Данилом. Він загинув 10 березня 2022 року під час виконання бойового завдання під Волновахою на Донеччині.

«Цьогоріч у вересні в нас з чоловіком мало бути «срібне» весілля. Перша наша зустріч була не романтична. Я працювала медсестрою в хірургії, а він потрапив у наше відділення. Ремонтував авто, порізав руку і рана почала гноїтись. Приїхав у лікарню, а попав на 25 років», – додала Світлана.

У захисника залишилися дружина, донька і мати.