23-річний старший лейтенант Роман Русник, позивний Румун, загинув 9 березня 2022 року під час боїв за місто Крємінна на Луганщині. Командир роти вогневої підтримки 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади прикривав відхід своїх бійців.

Помітивши ДРГ росіян, він, на чолі одного відділення, висунувся в той бік і знищив ворога зі стрілецької зброї. Після чого залишився на відвойованій позиції для подальшої розвідки. Росіяни відправили на місце бою цілий взвод. Українські військові зустріли його вогнем, завдавши ворогу значних втрат. Проте сили були нерівними, старший лейтенант Русник наказав відділенню відступити, а сам залишився прикрити товаришів вогнем. Фактично він одноосібно продовжив бій із ворогом і відволік його вогонь на себе.

Старший лейтенант Русник посмертно удостоєний звання Герой України.

Роман народився на Закарпатті. З дитинства мріяв бути військовим. Закінчив Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. 2019 року поїхав у свою першу ротацію на Донбас.

Молодий офіцер швидко здобув авторитет навіть серед удвічі старших побратимів і став відповідальним командиром.

«Здається, він завжди був у гарному гуморі, так і сипав жартами з будь-якого приводу. Сумувати з Ромою ніколи не доводилось. Та поряд зі смішками була неймовірна впевненість у його грамотних, часто нестандартних рішеннях і в тому, що він завжди прикриє, врятує, підставить плече… Справжній командир! Усі, хто з ним служив, не дадуть збрехати», – розповіли побратими офіцера.

«Захищати Батьківщину – це було його покликання, все мені казав: «Мам, треба тих москалів гнати за будь-яку ціну». Він дуже вірив у нашу перемогу, і робив усе, аби вона відбулась якомога швидше», – розповіла журналістам Марія Русник, мама Героя.
Додому Романа Русника привезла його кохана дівчина Діана, військовий медик. Поховали Героя у рідному селі.

Залишилися мати, сестра та дівчина.