42-річний військовий Роман Кузь поліг у бою за рідний Маріуполь Донецької області 22 квітня 2022 року. Сталося це поблизу заводу «Азовсталь». Достеменні обставини загибелі рідним досі невідомі.

Роман виріс і прожив усе життя в Маріуполі. Закінчив Маріупольський державний університет за спеціальністю «Правознавство» та Азовський морський інститут за спеціальністю «Судноплавство». Був інтелектуалом, прочитав безліч книжок, досконало знав англійську мову та вивчав італійську. Працював юристом.

У 2014 році чоловік став військовослужбовцем. Службу проходив у лавах Національної гвардії України. Після закінчення гарячої фази війни перевівся до Маріупольського РТЦК та СП. Обіймав посаду оператора мобілізаційного відділення.

Від початку повномасштабного вторгнення Роман разом з іншими 36-ма співробітниками РТЦК та СП залишився боронити місто Маріуполь. Приблизно два перших тижня з ним був мобільний звʼязок.

«Наскільки нам відомо, через деякий час після початку повномасштабного вторгнення рф, особовому складу його підрозділу було дозволено переодягнутись у цивільний одяг та виїхати з Маріуполя, оскільки місто оточували з усіх боків. Аналогічні пропозиції надходили і від деяких осіб, які очолювали вже обʼєднанні з різних підрозділів невеликі групи Сил Оборони Маріуполя. Проте Роман в жодному разі не розглядав можливість покинути місце несення служби вказаним способом, однозначно заявивши, що буде відступати лише у стрілецькому бою. Впродовж березня-квітня його дружині надходили звістки про те, що він живий і здоровий, і вірить у перемогу над окупантами, сподівається на скору зустріч з сімʼєю. Одне з таких повідомлень надійшло з телефона його побратима Тарабановського Івана орієнтовно 15 квітня. Це була остання звістка від Романа. Через декілька днів ми дізналися про його загибель. 28 квітня у телеграм-каналі окупантів зʼявилось відео із нашим Романом. Відео, де наш коханий Рома вже не дихає, вже не бʼється його серце. Поруч із ним були ще двоє загиблих захисників», – розповіли рідні Романа.

«Роман є справжнім патріотом своєї держави, людиною, яка, усвідомлюючи неминучість пекельних труднощів і нелюдських випробувань, залишилася відданим своїм життєвим принципам, українському народові. Такі, як Роман, є Героями нашої держави, скарбом нашої нації! На жаль, ціна такої відданості – життя», – додав його племінник.

У Романа залишились дружина Тетяна, донька Єлизавета 2010 р.н., сестра Лариса, племінник Борис.



***
Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.