Старший сержант Павло Єпіфанцев, позивний Єфіоп, загинув 14 лютого 2024 року. Він отримав мінно-вибухову травму, несумісну з життям, виконуючи бойове завдання поблизу села Георгіївка Донецької області. Два тижні воїн не дожив до свого 25-річчя.

Павло народився у багатодітній родині на Житомирщині. Після здобуття середньої освіти закінчив Житомирський технологічний фаховий коледж Київського національного університету будівництва і архітектури за фахом комп'ютерна інженерія. У цивільному житті працював на заводі огороджувальних конструкцій в Житомирі. Цікавився автомобілями.

У 2019 році розпочав карʼєру військового, підписав контракт з 72-ою окремою механізованою бригадою імені Чорних Запорожців. Під час повномасштабної війни його зарахували до складу 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Брав участь у звільненні Київщини від російських загарбників. Пізніше Павла перевели до 46-ї окремої аеромобільної бригади, де чоловік обіймав посаду головного сержанта роти. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

«Це надзвичайно добра людина, люблячий батько, син, чоловік та брат. Для мами він був першою найбажанішою дитиною, що дуже рано стала дорослою, бо треба було бути прикладом для молодших братів та сестер, а також опорою для батьків. Любові і турботи йому не бракувало, і він завжди був щирим навзаєм. Людина – сонечко! Хоч він і на вигляд весь такий мужній та брутальний, але в середині – найдобріша людина, яка завжди допоможе в скрутну хвилину. Кохаю всім серцем», – сказала наречена Софія.

Поховали воїна на Смолянському військовому кладовищі в Житомирі.

Захисника не дочекалися наречена Софія, мама Олена, тато Олег, брати Тимофій та Петро, сестри Поліна та Єва, діти Єлизавета та Максим і ще не народжена третя дитина.