Захисник Павло Рудик на псевдо Рідік загинув внаслідок російського артобстрілу під час виконання бойового завдання 13 червня 2024 року поблизу села Терни Донецької області. Захисникові назавжди 20.

Народився Павло на Житомирщині. Здобув освіту муляра. Останнім часом працював на заводі «Прогрес» у місті Бердичеві.

Під час повномасштабного вторгнення боронив країну в складі 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Згодом обійняв посаду сапера 21-го окремого саперного батальйону.

За свою службу воїн мав низку нагород: медаль «За оборону Вугледара», нагрудний знак «Ветеран війни», медаль «За хоробрість у бою», нагрудний знак 72-ї ОМБр «Україна або смерть», медаль «Хрест 60 ОМБр»

«У мене п’ятеро дітей. Паша був найстаршим. З дитинства мріяв бути військовим. Захоплювався рибалкою, футболом та історією, перечитав усі книги про війну. Дуже любив сестер і брата. Завжди допомагав меншим. В 17 років працював на заводі. Мріяв зібрати кошти та купити собі будинок, хотів і мені купити квартиру. Коли вже був військовим, зустрів дівчину своєї мрії. Мріяв одружитися. Але не встиг. За тиждень до подачі заяви до РАЦСу син загинув у віці 20 років», – розповіла мама Алла.

Поховали захисника на Дмитрівському кладовищі рідного селища.

У Павла залишились мама, троє сестер і брат.