Павликові було 10 місяців. Його життя відібрала російська армія у Харкові 9 лютого 2024 року.

Тоді ворог вкотре атакував місто безпілотниками. Внаслідок влучання по нафтобазі стався витік пального. Стрімко спалахнула пожежа. Вогонь охопив житлові будинки. Загорівся, зокрема, дім на вулиці Котельній у Немишлянському районі. Там мешкав Павлик із мамою Ольгою, татом Григорієм і старшими братами – чотирирічним Михайликом та семирічним Олексієм. Усі вони загинули.

Павло Путятін був активним малюком. Старші брати часто грались із ним. Через повномасштабне російське вторгнення сім'я кілька разів змушена була покидати рідне місто, однак згодом все ж поверталися.

«Старший брат Олексій навчався у другому класі, але дистанційно, і от Павлику завжди було цікаво залізти до монітора, заглянути…», – пригадала класна керівниця старшого брата Павла, Оксана Леонідівна.

«Хлопчики дуже любили гратися, завжди сміялись та були дружніми», – додала подруга родини Катерина Верещака.

Із сім'єю Путятіних попрощались у Харкові 12 лютого 2024 року. Павлика поховали в одній домовині з мамою. У нього залишилися дві бабусі, тітка, дядько та інші рідні.