Військовий вертольотчик Павло Попович загинув у Донецькій області під час бойового завдання 23 квітня 2022 року. Він намагався зробити маневр, щоб ухилитися від ворожої ракети, але вертоліт потрапив в елетронні дроти і розбився.

Павло народився у м. Новий Калинів Львівської області. За фахом він – військовий вертольотчик. Дуже любив усе, що пов’язане із авіацією. Займався моделюванням: робив моделі вертольотів та літаків. Випускав книги та блокноти, пов‘язані з авіацією. Окрім цього, багато займався спортом. Був тренером з боксу для дітей. Любив читати, захоплювався історією та фізикою.

Після служби у військовій авіації Павло вирішили змінити структуру і пішов на службу до Національної поліції.

Однак після повномасштабного вторгнення росії капітан Попович повернувся до ЗСУ, а саме у 12-ту окрему бригаду армійської авіації імені генерал-хорунжого Віктора Павленка. Обіймав посаду старшого льотчика.

«Мій чоловік був найдобрішою та найрозумнішою людиною з усіх, кого я знаю. Звільнився з армії у вересні та пішов працювати в Національну поліцію льотчиком. Коли почалася війна, повернувся на службу за власним бажанням. Я просила його не повертатись, але він сказав: «Хто, як не я, кохана? Там гинуть мої друзі. Як я буду дивитись їх рідним в очі?». Він був дуже совісною людиною та брав все близько до серця. Безмежно любив наших дітей, проводив з ними майже весь свій час. Ще дуже любив свою професію. Він жив небом і вертольотами, знав напам‘ять усі книжки, пов‘язані з його фахом. Перед тим, як летіти на завдання, сказав: «Я так сильно тебе кохаю. Навіть якщо я загину, то знайду тебе і на набесах. І ти будеш навіки моя», – розповіла Романія Попович, дружина.

Капітан Попович посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

Поховали Героя у с. Луки на Львівщині.

У Павла залишилися дружина, 8-річний син та 2-річна донечка.