Солдат Павло Гузовський на псевдо Пашко загинув 4 березня 2024 року біля села Бажане Перше, що в Покровському районі Донеччини. Під час виконання бойового завдання зазнав смертельних поранень внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Воїну було 33 роки.

Павло був родом з селища Гранітне Житомирської області. Закінчив Малинське професійно-технічне училище №36, де здобув професії тракториста-машиніста, слюсаря з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування, водія. Працював машиністом екскаватора на ПрАТ «Пинязевицький кар’єр», звідки був призваний на строкову військову службу. Після демобілізації повернувся на підприємство, де і працював до вересня 2022 року. У вільний час найбільшим його захопленням були риболовля і «тихе» полювання.

У вересні 2022-го чоловік долучився до лав 3-ої окремої штурмової бригади ЗСУ. Спочатку був водієм, а потім обійняв добре знайому посаду машиніста екскаватора відділення інженерної техніки інженерно дорожнього взводу інженерно-технічної роти.

За проявлену мужність і успішне виконання бойових завдань був відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест».

«Люблячий, добрий, безвідмовний, гарний господар, сказав – зробив», – так описала загиблого його дружина Людмила.

Поховали Павла в селі Федорівка на Житомирщині.

Вдома на нього чекали мама, дружина і син.