Сержант Павло Балтян загинув 27 лютого 2023 року поблизу селища Невельське на Донеччині. Під час штурмових дій викликав ворожий вогонь на себе. Будучи пораненим, вів далі бій, чим дав змогу побратимам захопити позицію противника. Воїну назавжди 28.

Павло народився у місті Кодима Одеської області. У 2013 році закінчив Вінницький центр професійно-технічної освіти №1, здобув фахи ювеліра-монтувальника, ювеліра-закріпника. У 2015-2017 роках проходив строкову службу в Подільському прикордонному загоні. У 2017-2019 роках працював у поліції. У 2022-му вступив на історичний факультет до Уманського державного педагогічного університету імені П.Тичини.

З 2020 року чоловік служив за контрактом у лавах ЗСУ. Виконував бойові завдання на території ООС в районі міста Світлодарськ на Донеччині. Проходив службу у 9-му окремому мотопіхотному батальйоні «Вінниця», що у складі 59-ої окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Під час повномасштабного вторгнення обіймав посаду командира гранатометного відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки.

У березні 2022 року боєць був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

«Він був найкращим чоловіком, найкращим батьком і взагалі найкращим. Мій чоловік був добрим, чесним, завжди готовим прийти на допомогу і відданим своїй країні. Він – наша опора і підтримка, якої, на жаль, не стало. Його побратими зазначили, що він був справжнім воїном, захисником і вірним другом. Чомусь забирають найкращих… Чи на землі чи високо у небі, ой хай там що, я завжди біля тебе…». – написала дружина загиблого Дарʼя Балтян.

«Наш Паша був дуже світлою людиною, на ньому трималася його родина, яка була для нього понад усе. Його любили та поважали всі рідні, побратими та всі, хто його знав. Паша ніколи не здавався, казав татові: «Хто, якщо не я?»... йшов до останнього, тримаючи у кишені біля серця прапор України», – розповіла його тітка Олена Абліцова.

Поховали Павла на Алеї Слави цвинтаря у рідному місті.

У захисника залишилися батьки, дружина і син, якому на момент загибелі тата було 4 роки, рідні, друзі та побратими. Батько служив разом із Павлом.