Старший солдат Остап Оністрат, позивний Бендер, загинув 2 червня 2023 року в запеклому бою під містом Вугледар на Донеччині. За місяць захиснику мало виповнитися 22 роки.

Остап народився у Києві у родині банкіра-спортсмена Андрія й тенісистки Ганни. Закінчив столичний ліцей «Престиж». Потім вступив до Національного університету «Києво-Могилянська академія». Був студентом бакалаврської програми з менеджменту. Потім зробив паузу, а 2023-го року планував відновити навчання. Захоплювався геймінгом.

Коли почалася повномасштабна війна, хлопець разом із батьком вирішили піти на фронт. Остап приєднався до лав Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Згодом перевівся до 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. Був оператором відділення ударних БПЛА. Мріяв підбити ворожий танк і служити в ССО.

«Мій маленький їжачок… Тебе більше немає. Час зупинився… Коли Остап був маленький, він був дуже обережним. Останнім часом ми часто на ніч говорили про війну, про жертви і він мене питав – от як там в звичайному житті люди ходять і живуть з думками, що тут на Сході гинуть люди? І він мені казав – а чому мене там не було, в стрєлкотні… Як у тата, в мене не було відповіді на це питання. Я не знав, що казати… Він позавчора вдень шукав танк. Він дуже хотів знищити танк на річницю служби. Ввечері був засмучений, що не вдалося… Коли він приїздив додому останній раз – він дуже змінився. Рік і він став абсолютно іншим … Людиною, яка приймала самостійні і складні рішення», – написав Андрій Оністрат.

«Загинув наш побратим Остап Оністрат. Вони разом з батьком пішли на фронт. Я познайомився з ним у нас в розвідбаті у Петрівському, він був наймолодший – 21 рік. Я пам’ятаю його бажання відразу йти на виходи, я ще стримував його, кажу: не спіши, робота, яку ти робиш, теж важлива. Він був мотивований працювати, коли інші вже повигорали. Остап у моїй пам’яті залишиться юним мужнім Героєм, який віддав своє життя за нашу неньку. Ті, хто житимуть, мають знати історії тих, хто віддає своє життя, і бути відповідальними у своєму житті і країні, яка виборює своє майбутнє потом, кров’ю і слізьми!!!» – написав Дмитро Черницький.

«Цей хлопчик завжди був в пошуках справедливості, якої інколи так бракує в дорослому світі, цінував дружбу, ніколи не прагнув бути кращим інших, він був собою, він дуууже любив життя. Спочивай з миром, Остапчику. Для нас ти завжди залишишся тим вертким, життєрадісним з неймовірно щирою посмішкою хлопчиком», – написали на сторінці ліцею, який закінчив загиблий.

Поховали молодого воїна на Берковецькому цвинтарі у рідному Києві.

В Остапа залишилися батьки, рідні, друзі та побратими.