27 лютого староста села Мотижин Бучанського району Ольга Сухенко написала на своїй сторінці у Фейсбук: «Шановні жителі села. У нас у селі чужа наволоч. Будьте обережні. Не виходьте з будинків. Зберігайте спокій».

А 23 березня додому до них приїхали російські окупанти. Спершу вони провели обшук, забрали автомобіль і поїхали. Пізніше окупанти повернулись за Ольгою та її чоловіком. Знайомі родини розповідали, що хотіли забрати лише її, але чоловік наполіг, що поїде з нею. Ще за шість годин забрали сина.

А 4 квітня, після звільнення території військами ЗСУ, тіла Ольги Сухенко, її чоловіка Ігоря та сина Олександра зі слідами жорстоких катувань знайшли у братській могилі.

Під час окупації рашистами староста взяла на себе не лише забезпечення селища, а й більш ризиковану роль: вона допомагала передавати українській армії інформацію про місцезнаходження та пересування російських військ.

“Їх убили за нас. Вони могли б виїхати, їм одразу сказали переміститися в безпечні місця. Але вони лишилися допомагати людям. Ольга Петрівна сказала: “Як я можу залишити своїх людей?”, - розповідали односельці.

🕯 Світла память!