Ользі Ткаченко було 64 роки. Вона загинула 8 березня 2022-го у селі Деснянка біля Чернігова.

Був обстріл, жінка з цивільним чоловіком ховалися в погребі. Коли постріли стихли, вона попросила його піти перевірити, як справи у сусідки, яка жила сама через дорогу.

«Мамин дім стояв навпроти ангарів, де російські військові ховали техніку. Коли стрілянина затихла, окупанти розвернули дуло танка на будинок моєї мами і поцілили прямо в нього. Не знаю, чи то злість свою зганяли, чи навіщо вони стріляли в дім цивільних людей. Снаряд зруйнував будинок на 80%, осколки полетіли у різні боки, пробили двері погреба, де була мама, і вбили її», – розповіла донька Анна.

Ховати жінку на кладовищі російські військові не дозволили. Люди копали могилу у дворі у перервах між обстрілами впродовж 3-4 днів. З дошок збили ящик замість домовини, так і поховали. На початку квітня 2022-го після звільнення Збройними Силами України області від російських окупантів Ольгу перепоховали у селі Гущин – на цвинтарі біля тата.

«Я власними руками витягувала з могили ящик із тілом мами. На своєму авто ми везли його в морг. Гробів не було де купити. Мені ж, можна сказати, пощастило: віддали труну, яку купили для моєї похресниці Вероніки (дівчинка загинула на початку березня на околицях Ягідного, – ред.), і їй придбали інший…. Я так і не попрощалася з мамою, бо відкрити труну не дозволили…», – згадала Анна.

Ольга Ткаченко народилася у селі Гущин біля Чернігова. Після школи навчалася у місцевому педінституті на вчительку фізики та математики. Працювала в багатьох сільських школах області. Перед пенсією була директоркою початкової школи у селі Льгів. Потім вийшла на пенсію за вислугою років, аби поступитися місцем молодшій колезі, яку могли скоротити.

Ольга переїхала у родинний будинок у Деснянці. Там згодом почала жити з цивільним чоловіком. Розводила кролів, займалася господарством, проводила час з онуками.

«Багато дітей просилися до мами на репетиторство. Вона не відмовляла. Але гроші з них брати не могла. Стільки учнів згадують про неї… Мама дійсно заслуговує на вічну пам’ять. Вона найкраща мама, найкраща вчителька, яка жила своїми дітьми і своїми учнями. У неї не було кращих або гірших. Всі рівні, всі хороші. Я хочу встановити меморіальну дошку на її честь у Льгові, де було її останнє місце роботи», – поділилася Анна.

Розбираючи речі мами, вона знайшла щоденник, який Ольга Ткаченко вела з 24 лютого до 7 березня.

У загиблої залишилося двоє дітей, п’ятеро онуків, брат та інші родичі. Цивільний чоловік Василь Лазоренко помер у листопаді 2022-го.