31-річна Ольга Притула загинула 9 березня в Маріуполі. Поряд із нею розірвався російський снаряд.

До повномасштабної війни Ольга працювала перукаркою в одному з салонів краси. Після 24 лютого її життя кардинально змінилось: із сином та чоловіком ховались від обстрілів в укриттях, їжу доводилось готувати на багатті.

«9 березня на вулиці було сонячно і тепло. Ми вибралися з підвалу, щоб погрітися. Сусід сказав, що в школі волонтери видають борошно по два кілограми на сім’ю. Їсти було нічого, а з борошна на вогнищі можна посмажити хлібні коржики. Тож ми вирішили пройтися, заразом подихати свіжим повітрям», – пригадує Артем, чоловік загиблої.

Коли сім’я саме стояла на порозі тієї школи – туди прилетів снаряд.

«Нас розкидало в різні боки. Після кількох секунд контузії я прийшов до тями і кинувся спершу до сина. Він кричав, що нічого не чує, з вух текла кров, обличчя і голова були в крові. Схопив його на руки, в цей момент поряд знову почали падати снаряди. Я кинувся до дружини. Вона лежала без свідомості, а з її голови, точніше того, що від неї залишилося, фонтаном струменіла кров. Снаряди продовжували падати поруч із нами. Я зрозумів, що дружину вже не врятувати, тож мав врятувати хоча б дитину. Мені довелося залишити її там і бігти з Сергієм на руках, прикриваючи його собою. Ви не уявляєте, чого мені коштувало це рішення – залишити дружину біля школи», – розповів чоловік загиблої Артем Притула.

Чоловікові та сину вдалося врятуватись.

«Мені здається, що наша улюблена матуся, наш янгол, в останній момент встигла зреагувати і закрила нас собою, взяла на себе весь удар», – розповів чоловік.