Життя 88-річної Ольги Георгієвської обірвалося в Маріуполі під час повномасштабного вторгнення. Вона жила в Лівобережному районі з сином Олегом, який після інсульту став паралізованим. Проти ночі 13 березня 2022 року жінка йшла з вітальні до спальні, де якраз він перебував, аж от навпроти їхнього будинку пролунав вибух. Вибило всі вікна та двері, Ольга впала в коридорі.

«Тато сповз з ліжка, щоб її накрити, і бабця ще була жива в той час, але, за словами батька, марила, ніби у своєму світі… Прибігли сусіди, поклали її в коридорі на матрац, а тата підняли з підлоги та вклали назад у ліжко. Але оскільки вікон вже не було, а на вулиці десять градусів морозу, то тато знову сповз до неї, щоб поряд було тепліше. Так вона біля нього і померла…», – розповіла онука Яніна.

Ольга Георгієвська була родом із міста Знам’янка Кіровоградської області. Невдовзі після її народження родині довелося тікати: по батька Ольги мало прийти НКВС. Спочатку поїхали до Волновахи, а потім – до Маріуполя.

Усе життя Ольга обіймала посаду вчительки французької мови, паралельно була завучкою з виховної роботи. З 1966 року працювала у ЗОШ №55. Ще пів ставки мала в спортивному інтернаті в Лівобережному районі Маріуполя.

«Бабуся була педагогинею з великої літери, про що свідчить те, скільки учнів досі її пам’ятають. Вона завжди була дуже активною, працювала аж до 78 років. Будучи вчителькою, часто возила учнів в походи у гори. Були у Тань-Шані, підіймалися на Ельбрус. І тато теж завжди був у цих поїздках. Вони прищепили мені любов до подорожей. Також бабуся водила мене на безліч гуртків, а з трьох років вчила французької. Коли у тата стався інсульт, вона взяла на себе турботу про нього, щоб я могла спокійно здобути освіту», – розповіла онука Яніна.

«Вона все життя, всю свою енергію та знання віддавала дітям, завдяки їй я полюбила подорожі, французьке кіно, досі памʼятаю французьку мову», – додала колишня учениця Валентина.

В Ольги Георгієвської залишилася онука. Син жінки у день її загибелі отримав обмороження ступнів. Спершу його евакуювали до Новоазовська, а потім – у лікарню Макіївки, де йому відрізали пальці. Лише в серпні 2022 року доньці Яніні вдалося вивезти батька до Києва. 4 серпня 2023 року він помер.