top of page
Ольга Глоба

Ольга Глоба

9 березня 2022 р.

34-річна Ольга Глоба загинула в селищі Слобожанське Ізюмського району на Харківщині. 9 березня 2022-го в її дім влучила російська авіабомба.

Ольга жила в багатоквартирному будинку. 9 березня вдома були ще троє її дітей, цивільний чоловік, гостювала молодша сестра і подруга з двома дітьми.

«Ми з молодшою донькою мешкали у Вербівці (Ізюмський район. – ред.). Коли вона була в сестри, нас окупували. Вона там і залишилася, а ми опинилися в блокаді», – пригадала мама Інна.

Ввечері 9 березня російські війська почали обстріл Слобожанського з авіації. Один зі снарядів потрапив у квартиру Ольги на другому поверсі.

Зранку наступного дня під плитою підвалу загиблими знайшли Ольгу, її майже 2-річного сина, 10-річну доньку, 23-річну сестру, подругу з сином. Всі вони в момент удару перебували в кухні. 5-річна донька Яна, чоловік та 1-річний син подруги в іншій кімнаті дивилися телевізор. Вони вижили.

«Першою мені зателефонувала мати Олиного чоловіка. Сказала: «Свахо, кріпися, дітвору забомбили», – плаче Інна Остропольська.

Тим часом її з чоловіком окупанти не випускали з Вербівки. Мати зателефонувала до директорки фермерського господарства зі Слобожанського і попросила поховати рідних в селищі. Після звільнення загиблих перепоховали в Балаклії.

Ольга Глоба народилася у селі Вільхуватка Куп'янського району. Працювала на фермерському господарстві.

«Оля була трудяща. Дуже любила діток. Тягла їх сама, батько її двох доньок помер», – додала мати.

В Ольги Глоби залишилися донька, батьки, цивільний чоловік. Доньку Яну взяла під опіку тітка, сестра батька.

Підтримати родину

Розкажіть про цю історію іншим

Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.

Інші загиблі

Слобожанське, Харківська область

Допоможіть зберегти пам'ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих:

bottom of page