Олена Рибалко загинула в Ізюмі 9 березня 2022 року під завалами будинку на Першотравневій, 2. Разом із чоловіком Миколою вона спустилася в підвал, там ховалися від обстрілів близько 50 людей. О 9.00 9 березня чергове влучання зруйнувало дім, а людей, які були в укритті, поховало під завалами.

Тіла вбитих російські окупанти дозволили шукати тільки через місяць. Олену з чоловіком впізнали сусіди за двома ознаками: обоє були невеликого зросту; їх знайшли в обіймах. Про загиблу пару казали: «тільки вони могли ось так бути разом, обіймаючись…» і «коли їх відкопали, вони були ніби впаяні одне в одного…».

Олена родом із Білорусі. Її родичі жили в Ізюмі та сусідньому селі Капитолівка. Одна з тіток і познайомила Олену з майбутнім чоловіком Миколою. Вони багато років жили разом. Дозвілля проводили спільно, любили походи на річку поруч із домом, їздили до туристичних місць Харківщини і Донеччини. Розписалися Олена і Микола незадовго перед повномасштабним вторгненням.

Олена була техпрацівницею у школі. Багато робила для затишку своєї квартири й усього будинку. Сусідка згадує: «Вона ніколи не відмовляла в допомозі. Коли і про що не попросиш. А як почалася пандемія, взялася щодня дезінфікувати два під’їзди, щоб ніхто не захворів».

Знайомі кажуть, що не можуть згадати, аби Олена з кимось сварилася, любили її за гостинність і спокій, яким вона оточувала всіх.

У січні 2023 року вулицю, на якій загинула Олена Рибалко та ще близько 50 людей, перейменували на вулицю Пам'яті.