Буча. 4 березня 2022 року. Житловий комплекс «Континент». Олексій Никифоров загинув там у своїй квартирі – внаслідок прямого влучання ворожого снаряда, який пройшов через нього. Поруч був кіт Олексія Маркос – він задихнувся від диму.

Олексій був ІТ-спеціалістом і працював до останніх хвилин життя, наскільки це було можливо.

«Впродовж усього часу він залишався в мережі і працював, а о 14.00 його вже не було в мережі. Один кросівок взув, а другий – не встиг. Вмить обірвалися мрії, бажання, надії та сподівання. В Альоші та його коханої дружини Лєни було багато цікавих ідей і планів на їхнє щасливе подружнє життя. Та війна все обірвала й перевернула. 4 березня йому було 32 роки і 32 дні», – сказала тітка загиблого Тетяна Федоренко.

Олексій з дитинства був допитливим, кмітливим, добрим. Він був світлим і харизматичним, розумним та цілеспрямованим. Пізнавав світ з цікавістю, на все мав свою власну думку.

«З ним завжди було цікаво спілкуватися – і в його дитячі роки, і коли він став дорослим. Мав чудове почуття гумору, його жарти завжди були влучними», – розповіла Тетяна.

Олексій народився в сім'ї медиків у Бучі. Любив своїх батьків і своє рідне місто. Тут навчався в школі – в одному класі зі своєю майбутньою коханою дружиною. Потім закінчив Київський політехнічний інститут за спеціальністю інформаційні технології. Любив свою роботу і в свої 32 роки цілеспрямовано рухався вперед та мав чималі досягнення в праці. Запорукою його успіху були наполегливість, бажання більше знати і розуміння того, як застосовувати ці знання у своїй діяльності.

«А ще Альоша любив музику, гарно танцював. Любив подорожувати, любив природу, тварин, зокрема, котів – здається, він знав про них майже все. І, взагалі, любив життя в усіх його цікавих проявах. Дуже важко писати в минулому часі та усвідомлювати, що ворог обірвав світле, яскраве життя нашого Альоші. Для батьків, дружини, бабусі, рідних, друзів його загибель – непоправна втрата. Вічна і добра пам'ять нашому Альоші», – сказала Тетяна Федоренко.