22-річний солдат Олексій Задорожний, позивний Алік, загинув 8 серпня 2023 року поблизу села Козачі Лагері на Херсонщині. Під час виконання бойового завдання керував човном, яким переправляв побратимів на окупований берег Херсона. І в цей момент почався ворожий обстріл.

Олексій народився в селі Полянецьке Одеської області. Закінчив Одеський професійний ліцей морського транспорту. Захоплювався автомобілями та всім, що з ними пов‘язане. Цим заробляв на життя. Певний час працював електриком багатоквартирних житлових комплексів і кухарем. Дуже любив на своєму авто займатися дрифтом на спеціально відведених трасах. Це було його хобі.

Під час повномасштабного вторгнення чоловік приєднався до лав Збройних Сил України, щоб захистити свою країну від окупантів. Проходив службу у 126-ій окремій бригаді територіальної оборони. Обіймав посаду помічника гранатометника.

«Олексій був дуже хорошою людиною, його поважали рідні та друзі. Мати виховала його справжнім чоловіком. Коли почалась повномасштабна війна, він одразу почав рватися в ТРО, щоб піти на захист своєї країни, своїх друзів та сім‘ї. Нікого не слухав, бо мав дуже впертий характер, усім відповідав: «Хто, як не я?». Спочатку Олексія не хотіли приймати у військкоматі, але він добився свого. Далі його відправили у 126-ту бригаду. Він брав участь у визволені Снігурівки. Згодом записався у штурмову бригаду. Але 08.08.2023 життя мого хлопця обірвалося на Херсонському напрямку під час виконання бойового завдання. Того дня я втратила сенс життя… У нас так і не вийшло збудувати сім’ю та жити щасливо. Молодий хлопець, у якого все життя попереду, віддав своє життя заради всіх нас. Вітчим воює на гарячих напрямках. Мати залишилась одна, без своєї єдиної дитини», – розповіла кохана загиблого Олена Качковська.

Поховали молодого воїна на Західному кладовищі в Одесі.

В Олексія залишилися мама Олеся Віталіївна, вітчим Василь Вікторович, дівчина, інші рідні, друзі та побратими.