84-річна Олександра Карпенко зникла 30 березня 2022 року у селі Слобода на Чернігівщині. Жінка мала хворобу Паркінсона та ментальні розлади, щодня потребувала ліків. З початком повномасштабної війни придбати таблетки не було де. Майже три тижні вона була без лікування.

Олександра жила сама. У мирний час її щодня відвідували рідні, а під час окупації приходили, коли була можливість. Чому жінка пішла з дому, ніхто не знає. Рідні вважають, що вона чогось злякалася, адже вибігла без палиць та верхнього одягу. Донька Олександра розповіла, що того дня російські військові залишали село, а українські робили зачистку ввечері.

Олександру шукали кілька днів. 5 квітня її тіло знайшов господар сусіднього будинку на своїй території, коли приїхав до села. Жінка лежала обличчям донизу.

«До війни за мамою доглядав мій чоловік. Він щодня її відвідував, годував, контролював, щоб ліки приймала. А з початком війни чоловік пішов служити. Я до мами часто ходити не могла: була окупація, а я доглядаю вдома ще за лежачим родичем. Востаннє ми бачилися 30 березня зранку, а опісля мені сказали, що мама зникла», – пригадує донька Олександра.

Олександра Карпенко народилася в Слободі. Після школи працювала в колгоспі дояркою, одружилася. Чоловік помер рано, вона сама виховувала п’ятьох дітей.

«Мама багато працювала. Допомагала по господарству людям у селі, завжди дуже приязна і гостинна. Коли хтось із дітей приїжджав у гості, то завжди зустрічала варениками. Була активна, сильна жінка. Дуже шкода, що вона отак померла», – сказала донька.

В Олександри Карпенко залишилися 5 дітей, 10 онуків та 6 правнуків.