Боєць ТРО Олександр Золотухін загинув 31 січня 2023 року під час виконання бойового завдання біля селища Красна Гора на Донеччині. Воїн отримав смертельні поранення внаслідок ворожого танкового обстрілу. Захиснику було 38 років.

Олександр народився в українському Донецьку. Здобув фах електромеханіка. Після початку російсько-української війни, в 2015 році, переїхав до Києва. Працював фахівцем ділянки на «Новій пошті». Вільний час любив проводити із друзями, ходити з родиною в театр, на концерти, гуляти містом. Цікавився музикою та мистецтвом.

Під час повномасштабного російського вторгнення Олександр став бійцем 206-го окремого батальйону територіальної оборони, що у складі 241-ї бригади ТРО ЗСУ. Був помічником кулеметника. Отримав позивні: Зола та Фалікула.

«Пишаюсь своїм чоловіком, бо він міг залишитись вдома з родиною, але добровільно обрав шлях боротьби з ворогом. Оскільки ми переїхали з Донецька з окупації, то знали на власному досвіді, що чекає на Україну в разі нашої слабкості. Я знаю, що мій чоловік, як захисник, зробив усе, що зміг, а ми зробимо все, щоб відбудувати вільну розвинену країну, про яку він мріяв, і в розвитку якої планував брати участь після Перемоги», – розповіла дружина полеглого воїна Тетяна.

«Це був мій перший позашкільний друг. Перший, і, здається, єдиний, хто зміг сподобатись моїй мамі (хоч взагалі не старався). Якась харизма була у цій простоті та щирості. Стільки разів слав ржач з окопів. Навіть коли не ржач присилав, все одно робив це ржачно. Такий ти був. А тепер вже не пришлеш. Друг. Хотілося вірити, що ржач від тебе це шось триваліше за цю війну, і шо він буде і після війни і не про війну. А тепер висітиме моє ніколи-непрочитане-тобою повідомлення… Той самий Саша, якого можна було пізнати по походону у будь якому віці, за будь-яких обставин. Той, хто запам'ятав з першого літа, що між нашими днями народження 18 днів і міг мене неочікувано привітати», – написала подруга загиблого Марія.

Тіло бійця кремували в Києві.

В Олександра залишилися дружина, двоє синів, сестра та племінники.