top of page

Олександр Вігран
8 травня 2022 року
Головний сержант Олександр Вігран на псевдо Максар загинув 8 травня 2022 року на металургійному комбінаті «Азовсталь» в Маріуполі на Донеччині. Російський літак скинув на бункер авіабомбу. Захиснику було 63 роки.
Олександр народився і прожив усе життя в Маріуполі. Закінчив індустріальний технікум, отримав спеціальність електромонтера. Працював за фахом на комбінаті ім. Ілліча у товстолистовому цеху. Разом із дружиною виховував двох доньок Тетяну та Юлію. Радів онукам Максиму та Артуру.
«Його позивний Максар складається з імен улюблених онуків Максима та Артура», – розповіла донька Юлія Варцаб.
Олександр був опорою для своєї сім'ї. Він був найкращим чоловіком, батьком, дідусем. Був вірним другом і ніколи не відступав від своїх принципів. Вільний час любив проводити з онуками. Водив їх до майстерні, на рибалку, вчив всьому, що вмів сам, і разом із дітьми розкривав нові горизонти своїх можливостей.
«Я не хочу писати такі банальні слова про мужність і справедливість. Хіба це підтверджує їх? Багато людей у цьому поважному віці вже не думає йти захищати свою Батьківщину. Олександр Іванович не став ховатися, а вступив в боротьбу проти ворога мужньо і рішуче, – додала донька. – Коли в 2014 році ворог розстріляв у Маріуполі мікрорайон Східний, батько намагався роз'яснити своїм знайомим, родичам і незнайомим, як все було. Довести, що Батьківщина понад усе. Він казав: «Хто, як не я, донесе цим людям, що вони не потрібні росії, що буде війна, яка не пощадить нікого?». Батько возив на блокпости воду, їжу, їздив рити окопи».
У 2015 році чоловік долучився до полку «Азов». Був водієм роти обслуговування. Возив на передову снаряди, допомагав молодим військовослужбовцям опановувати техніку.
«Його слова «ми переможемо» назавжди закарбувалися в нашій пам'яті. І ми в це віримо, адже по-іншому не може бути! Зараз на Софіївській площі триває виставка «Воїни Світла». Тільки туди ми можемо прийти і віддати шану нашим воїнам. Воїнам, які віддали свої життя заради того, щоб жили інші. Скільки молодих і немолодих воїнів дивляться на нас з фото! Гарних і усміхнених, повних життя, які також хотіли жити. Дуже хочеться, щоб про них пам'ятали не тільки рідні, щоб форпост Маріуполь запам'ятався тим, як до смерті стояли наші воїни, захищаючи місто», – зазначила донька Юлія.
Олександра Віграна за життя нагороджено медалями «За оборону Маріуполя» та «Ветеран війни». А вже посмертно – орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеня.
У захисника залишилися дружина, двоє доньок та двоє онуків.
***
Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.
Розкажіть про цю історію іншим
Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.
bottom of page