Десантник Олександр Василенко, позивний Чужой, поліг 12 липня 2023 року біля селища Новоселівське, що на Луганщині. Під час штурму потрапив під артилерійський обстріл та отримав численні осколкові поранення. Герою назавжди залишилось 30 років.

Олександр народився в селі Калитинка Вінницької області. Навчався у Технологічно-промисловому фаховому коледжі Вінницького національного аграрного університету. Змалечку займався тенісом і дзюдо. Був кандидатом в майстри спорту з дзюдо. Мав багато нагород медалей, кубків, грамот. Був мотоциклістом. Одружився, виховував сина, якого обожнював. Жив із сім’єю у Вінниці. Останнім місцем роботи була компанія «Авангард дистрибуції», де він обіймав посаду експедитора.

Під час повномасштабної війни Олександр приєднався до лав Десантно-штурмових військ ЗСУ. Службу проходив у 25-ій окремій повітрянодесантній Січеславській бригаді.

«Саша завжди був мужнім і хоробрим, тому одним з перших пішов на штурм, казав: «Хто, як не я? А як по-іншому?». Остання розмова з ним була 10.07, ще наостанок почув перше слово «тато» від сина, казав: «Син – богатир, а дружина – модель. Не хвилюйтеся за мене, ви мої янголята, які мене будуть оберігати». Досі не вірю, що це все насправді, шукаю його в кожному обличчі, пройшла таке пекло пошуку і до останнього вірила, що обійму його живого... Ми ним пишаємося. Він був дуже добрим, щирим, водночас мужнім і сильним. Син – його маленька копія. Він завжди казав, що я «пробивна», тому я все буду робити для сина, для нас, щоб він з неба нам посміхався і гордився нами…» – поділилася дружина полеглого захисника Аліна.

Посмертно солдат Василенко Олександр Віталійович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Поховали воїна в рідному селі Калитинка.

Вдома на Олександра чекали дружина і син.