53-річного Олександра Трофіменка російські солдати катували, зв’язали руки за спиною і застрелили в голову. Це сталось у його власному будинку в селі Мироцьке на Київщині 2 березня 2022 року. Тіло Олександра замінували.

«Батько жив на вулиці Шевченка, де окупантам, як на долоні, було видно Бучу. Вони там окопалися і обстрілювали місто. У будинку тата підлога, меблі, стеля були у дірках, наче решето. Коли тіло батька розмінували українські військові, мама, брат і двоюрідний брат поховали його. Самі викопали яму, взяли тачку і привезли його на кладовище, яке було недалеко від татового будинку. Згодом була ексгумація. І тільки після опізнання батька поховали вже зі священиком», – розповіла Наталія Трофіменко, донька загиблого.

Олександр був родом із Мироцького. Тут навчався у школі. Згодом у Немішаївському фаховому коледжі здобув фах ветеринара. Працював на фермі. Останнім часом був різноробом.

«Тато любив тварин, природу, а особливо ліс. Охоче збирав гриби. Йому подобався сам процес. У лісі він відпочивав душею і тілом. Не можу й уявити, що тата більше немає. Дуже хочеться просто обняти його, розповісти, як справи. Вибачитися, якщо щось було не так. Він назавжди залишиться у наших із братом серцях. Ми дуже любимо тебе…», – додала Наталія Трофіменко.

В Олександра Трофіменка залишилися донька і син, колишня дружина та інші рідні.