top of page
![Олександр Терещук](https://static.wixstatic.com/media/52bed7_67badf9b43bd4421aa71ccc8c8fa5d9a~mv2.png/v1/fill/w_460,h_460,al_c,q_85,usm_0.66_1.00_0.01,enc_avif,quality_auto/Image-empty-state_edited_edited.png)
Олександр Терещук
2 березня 2022 р.
Життя Олександра Терещука обірвалося 2 березня 2022 року. Тоді російська армія бомбардувала житловий будинок на вулиці Центральній, 359 у селищі Бородянка на Київщині. 13-річний Сашко з батьками якраз перебував там – у їхніх друзів, родини Пісковців.
Поряд із хлопчиком загинули мама Ілона і батько Ігор, а також друзі родини. Той обстріл відібрав життя понад двох десятків людей.
«Вони ховались від обстрілів спершу у піцерії, але там почалася пожежа, і вирішили піти до друзів, де було світло, планували зарядити телефони… Самі ж мешкали неподалік – у пʼятиповерхівці, яка залишилась цілою», – розповіла сестра Сашка, Марина Сапсай.
Сашко народився у Бородянці. Навчався у місцевому ліцеї №2. Обожнював компʼютерні ігри і гарно знався на техніці.
«Мій братик був чуйним, спокійним, тихим. Я завжди казала, що це – дитина, поцілована янголом, настільки він був добрим і світлим хлопчиком», – додала Марина.
Олександра Терещука поховали на кладовищі у Бородянці за кілька днів після того, як ЗСУ звільнили Київську область від окупантів. У нього залишилися сестра з чоловіком, племінники та дядько.
Розкажіть про цю історію іншим
Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.
bottom of page