top of page
Олександр Суганяко
5 березня 2022 р.
66-річного Олександра Суганяка російські військові вбили 5 березня 2022 року біля залізничного переїзду на вулиці Заводській у Бучі. Він отримав осколкові поранення голови, шиї і грудної клітки, що були несумісні з життям.
«Після 24 лютого ми переховувалися від обстрілів у підвалі. Вранці 5 березня вирішили евакуюватися. Сіли в автівку, доїхали до залізничного переїзду, де нас розстріляли російські солдати. Вони зайняли приміщення військкомату і розстрілювали всіх, хто їхав по вулиці Яблунській чи поряд. Я отримала поранення середньої тяжкості, чоловіка вбили. Коли автівка зупинилася, підійшов російський солдат, я просила його, щоб не вбивав. Кажу – можна я заберу свого чоловіка? Він сказав: «біжи с*ка». Далі стріляв у спину з автомата. Не знаю як, але мені вдалося втекти. Бігла, поки не впала і знепритомніла. Мене підібрали люди, допомогли. 11 березня я виїхала з Бучі через зелений коридор», – розповіла Людмила, дружина вбитого.
Олександр Суганяко народився у селі Землянка Сумської області. Коли йому було 10 років, залишився без батька. Довелося змалечку багато працювати. Служив в армії. Багато років був водієм автобуса у місті Шостка. У 2005-му переїхав з сім'єю у Київ. Працював далекобійником. У січні 2022 року разом із дружиною Людмилою продали квартиру у Шостці і купили житло в Бучі.
«Мій чоловік був добрим, справедливим, працьовитим. У вільний час переобладнував батьківський дім, подвір'я. Був завзятим рибалкою і мисливцем. У нас дуже гарний син і онуки. Вони часто приїжджали у гості. Ми весело проводили час: грали в настільні ігри, їздили з онуками в Трускавець, на море в Затоку. Зараз вони підтримують мене. Я не одна, але без Олександра дуже важко. Ми з ним багато жартували, майже не сварилися. Він був моєю опорою. Мало говорив, але багато робив. Оце побачу якусь річ і знаю, що ми її собі зараз не можемо дозволити. Розповім йому, а за якийсь час він підскладає грошей і купить. Любив робити сюрпризи для мене», – розповіла Людмила.
Після звільнення Бучі, на початку квітня 2022-го, тіло Олександра знайшли за 200 метрів від місця розстрілу і забрали в морг. Його поховали 20 травня на міському цвинтарі.
У загиблого залишилися дружина, син, невістка та онуки.
Розкажіть про цю історію іншим
Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.
bottom of page