Морпіх Олександр Сомік, позивний Сом, загинув 19 листопада 2023 року в районі села Кринки на Херсонщині. Під час виконання бойового завдання отримав смертельні поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Воїну було 35 років.

Олександр родом із села Устя Вінницької області. Закінчив 9 класів Устянської школи. Потім пішов працювати до місцевого підприємства, де був наймолодшим співробітником. У 2006 році був призваний на строкову службу до лав Збройних Сил України. Після демобілізації повернувся на підприємство. Згодом шукав себе у різних сферах діяльності та змінив багато робіт. До вторгнення працював водієм. Був одружений. Разом з дружиною виховували доньок. Захоплювався риболовлею. Любив собак.

Коли почалась повномасштабна війна, чоловік був за кордоном, але прийняв рішення повернутися на Батьківщину. У серпні 2023 року був мобілізований до Військово-морських сил ЗСУ. Службу проходив у 35-ій окремій бригаді морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського. Обіймав посаду стрільця-санітара десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти 18-го окремого батальйону (в/ч А4210).

«Олександру ще б жити і жити, ростити своїх дівчат, підтримувати батьків і радіти життю. Але життя скінчилось… «Сом» назавжди залишиться у наших серцях «позитивчиком». Коли Саша йшов вулицею, його було чути. З усіма вітався та ще якось по-особливому, весело. Зупиниться та запитає як справи. Він приймав рішення повільно, але завжди обдумано. Мав велике та добре серце і щиру посмішку, багато друзів. А ще Саша дуже любив собак. То ж своїй дружині Анні у день народження подарував великий букет квітів і маленьке цуценя. Обожнював пельмені та рибу», – розповіли рідні загиблого.

Поховали захисника в рідному селі.

В Олександра залишилися батьки Сергій Анатолійович та Марія Миколаївна, дружина Ганна, доньки Сніжана та Анастасія, рідні, друзі та побратими.