Лейтенант Олександр Сокоренко, позивний Турбо, загинув 30 липня 2023 року під час виконання службових обов’язків в районі міста Оріхів Запорізької області внаслідок ворожого обстрілу керованими авіабомбами. Офіцеру було 27 років.

Олександр народився і жив у Києві. Закінчив Географічний інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка та військову кафедру Військового інститут КНУ. Отримав звання молодшого лейтенанта запасу. У мирному житті працював барменом. Любив готувати коктейлі та куховарити, грати на гітарі, зустрічатись із друзями, подорожувати. Займався веслуванням на байдарках.

Під час повномасштабного вторгнення ідейний націоналіст Олександр не зміг залишитися осторонь, коли ворог намагався захопити Україну. Чоловік приєднався до Збройних Сил України, прагнучи захистити свій дім, рідних і власні переконання. Проходив службу у 47-ій окремій механізованій бригаді «Маґура». Згодом отримав звання лейтенанта. Обіймав посаду офіцера оперативного штабу бригади. Їхній відділ займався плануванням контрнаступальних дій.

«Сашко був рольовою моделлю для багатьох зі свого оточення, прикладом мужності, вірності та патріотизму. Він завжди був готовий виступити за збереження інтересів українського народу та нашого майбутнього – починаючи з Революції, коли йому було ще 17 років і в якій він брав участь від початку студентських протестів, так і в цій війні. Мій брат зберіг вірність присязі і вірно служив своїй державі, добровільно пішов у військо. Він причетний до прориву наших сил на одному із найскладніших напрямків – Мелітопольському. Звільнення наших територій (в тому числі і н.п. Роботине) є заслугою як бригади, в якій він служив, так і оперативного штабу. Хочу, аби Сашка запамʼятали як хороброго та надзвичайно людяного хлопця, який міг боятися, але ніколи не відступав. Сашко любив Україну і свою родину, тому і пішов нас захищати. Брат зробив мене людиною і навчив жити життя так, аби не було потім соромно», – розповіла його рідна сестра Анна.

Поховали офіцера на Лісовому кладовищі у рідному Києві.

В Олександра залишилися батьки, сестра, брат, дівчина, інші рідні, безліч друзів і побратими.