Майстер-сержант Олександр Швець, позивний Швед, загинув 7 вересня 2022 року поблизу села Волохів Яр на Харківщині. Близько 5:30 ранку окупанти нанесли авіаудар по будівлі, в якій перебували українські оборонці. Швед отримав смертельні поранення.

Олександр народився у місті Буча Київської області. Закінчив Гайворонський професійний аграрний ліцей та Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди.

З 2014 року брав участь у російсько-українській війні. Воював в АТО на Донбасі. У 2016-му пройшов відбір і приєднався до 4-ї бригади оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука у лавах Національної гвардії України (в/ч 3018).

З першого дня повномасштабної війни Швед разом із побратимами обороняли від окупантів схід України. На той момент він обіймав посаду головного сержанта 2-го батальйону оперативного призначення. Їх підрозділ брав участь участь у боях на Луганщині.

«Патріот всім серцем і душею. З 2016 року пройшов важкий відбір в 4БОП в/ч 3018 і розпочалась справжня підготовка сильних духом і воїнів-оборонців Україна: постійні полігони, навчання з іноземними військовими і постійні ротації на схід України. Людина, яка стала інструктором з тактичної підготовки за покликанням, щоб навчити вижити молоде покоління у війні. На нього покладалися в бою не лише його підопічні, але й командири. Його поважали, до нього дослухались. 24.02.2022 зі своїм батальйоном одні із перших вступили в бій на сході України, тримали оборону Рубіжного, Сєвєродонецька, Лисичанська. «Залишиться з нас один, ми все одно будемо стояти до кінця. Україна понад усе», – це слова мого коханого чоловіка. Боляче, що гинуть найкращі…» – розповіла дружина загиблого Олена.

«Назавжди в нашій пам'яті як мотиватор і приклад. Олександр Швець готувався до цієї війни давно. Завжди вірний побратимам і бригаді. Йшов у бій першим, завжди захищав своїх хлопців. Його спокійна впевненість, відкритість і професіоналізм додавали сил та надії. «Знищувати ворога та зупинити геноцид українців» – цими ідеями він жив. Виховав багато професійних воїнів, які зараз боронять нашу землю. Його ідеї та військова наука продовжать жити у наших діях», – написав Максим Таран із пресслужби в/ч 3018.

Поховали воїна на Алеї Слави у рідній Бучі.

Вдома на Олександра чекали батько, дружина і дві доньки.