Старший солдат Олександр Рицький, позивний Музикант, загинув 24 липня 2023 року, виконуючи бойове завдання в напрямку села Кліщіївка на Донеччині. Воїну назавжди залишилось 22.

Олександр народився в селі Бистричі Рівненської області. У 2016-му закінчив 9 класів Бистрицького ліцею. Потім навчався у Дубенському фаховому коледжі культури та мистецтва Рівненського державного гуманітарного університету за спеціальністю «Музичне мистецтво», здобув кваліфікацію артиста оркестру (ансамблю). Мріяв грати у військовому оркестрі, а став взірцевим штурмовиком.

Одразу після завершення навчання у липні 2020 року хлопець уклав контракт на проходження військової служби у Збройних Силах України. Був стрільцем-помічником гранатометника у 80-ій окремій десантно-штурмовій бригаді. Виконував бойові завдання на території ООС.

З 24 лютого 2022 року Музикант разом із своїм підрозділом брав участь у бойових діях на різних гарячих напрямках фронту. Тоді вже обіймав посаду командира протитанкового відділення взводу вогневої підтримки. У 2023-му був тричі поранений.

За час служби боєць Рицький Олександр Юрійович був неодноразово відзначений нагородами, зокрема, нагрудними знаками «За взірцевість у військовій службі» ІІІ і ІІ ступеня, «За військову доблесть», орденом «За мужність» ІІІ і ІІ ступеня (другим вже посмертно).

«Саша був дуже доброю, позитивною та щирою людиною, він ніколи не сумував і не опускав рук. Навіть у найгіршій ситуації він знаходив позитив і завжди був підтримкою та опорою для своєї сім'ї», – розповіла його старша сестра Віта.

«Історія цієї людини не може бути забутою. Він був одним із найталановитіших командирів сьогоднішньої бойової армії України. Воїн неймовірної вдачі та позитивного ставлення до будь-якої ситуації. У 19 років став на захист нашої країни і за це віддав найдорожче – своє життя. Людина з надзвичайно добрим серцем, в якої не було ворогів і про яку завжди відгукувались лише позитивно. Його сміливість і відданість назавжди залишатимуться прикладом для кожного... В моїй памʼяті ти завжди живий і залишишся завжди усміхненим і справжнім воїном, який ішов до кінця. Таких, як ти, більше не знайти, ти показав приклад, яким повинен бути справжній чоловік… і я впевнена, що ти завжди зі мною…», – написала кохана загиблого Марія.

Поховали молодого десантника у рідному селі на місцевому кладовищі.

В Олександра залишилась мама, брат, дві сестри, дівчина, любляча родина, друзі та побратими.