Старший сержант Олександр Прийма, позивний Академік, загинув 29 березня 2022 року під час виконання бойового завдання в місті Маріуполі Донецької області. Воїну було 32 роки.

Олександр народився в селі Новокамʼянка на Херсонщині. Там закінчив середню школу. У Херсонському кооперативному економіко-правовому коледжі здобув професію оператора компʼютерного набору. Але все своє життя присвятив військовій справі.

«20 березня 2015 року чоловік прийняв присягу в Каховському обʼєднаному військовому комісаріаті. Спочатку проходив службу у в/ч 2161. Потім написав рапорт на переміщення в іншу частину з подальшим проходженням служби в 1-му прикордонному загоні в/ч 9937. Брав участь в АТО, у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України на території Донецької області. Був молодшим інспектором прикордонної служби 1-ої категорії, помічником гранатометника 3-го відділення інспекторів прикордонної служби прикордонної застави оперативно-бойової прикордонної комендатури «Сартана» 1-го прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України», – розповіла дружина Альона.

Під час повномасштабної війни Олександр боронив Україну в лавах 501-го батальйону 36-ої окремої бригади морської піхоти. Був командиром міномета мінометного взводу мінометної батареї.

«У Саші було гарне почуття гумору. Він мав дуже багато друзів і багато хто з них дуже болісно пережили його загибель. Чоловік був хазяйновитим. Любив риболовлю, техніку, дуже полюбляв готувати щось смачненьке на мангалі. До сімʼї завжди ставився з повагою. Для нього батьки та родина завжди були на першому місці. Ми дуже кохали одне одного, бо навіть як відбувалося в Маріуполі пекло, він побратиму завжди про нас розповідав і дуже переймався. Коли ми останній раз з ним балакали, це було 23 березня 2022 року, він мені сказав: «Щоб у дітей завжди були цукерки!». І по цей час у нас вдома завжди вони є», – додала дружина.

Життя захисника обірвалося 29 березня 2022 року поблизу металургійного комбінату імені Ілліча в Маріуполі.

«Шестеро хлопців заступили на оборону біля комбінату. Зі слів побратима, який вижив, вони займали позицію в домі. І коли Саша та ще троє хлопців піднялись, а двоє залишалися внизу, стався авіаудар. Із шести воїнів вціліли двоє», – розповіла дружина.

У захисника залишилися дружина, двоє синів, батьки та сестра.



***
Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.