Олександру Поліванову було 9 років. Він загинув 24 травня у Лимані на Донеччині. Разом з родиною Олександр ховався від російських обстрілів у погребі на подвір’ї рідного дому. Саме туди влучили дві російські ракети. Мама хлопчика Вікторія, бабуся Олена, дідусь Анатоліцй, сестри Катерина, Людмила та Олена теж загинули. Вітчим Євген, який якраз поїхав до знайомого заряджати телефон, того дня вижив. Та у вересні він підірвався на міні у місцевому лісі, куди поїхав по дрова.

9-річний Сашко вчився спочатку у Лиманській ЗОШ №5, потім мама перевела його в місцеву школу-інтернат. З дитинства Сашко зростав без рідного батька. Коли його мама зустріла Євгена, радів і тягнувся до нього.

«Хлопчик потребував батьківської уваги, він хотів багато часу проводити з Женею. Разом часто їздили на рибалку…», – розповіла сестра названого батька Христина.

Сашко любив співати. Мав гарний голос і перемагав на регіональних конкурсах із народного й естрадного співу.

«Коли ми з ним вперше зустрілись, він протягнув руку і сказав: «мене звати Сашко, дуже приємно нарешті з вами познайомитися». Я тоді сказала йому, щоби приходив гратись до моїх синів. Він відповів: «добре, якщо дозволить мама, то обов'язково прийду. Сашко був сором’язливим, лагідним, добрим, слухняним та усміхненим хлопчиком», – розповіла Христина.

У Сашка Поліванова залишилися тітки Ірина, Христина та бабуся Ольга.