47-річний старший сержант Олександр Павленко загинув 14 грудня 2022 року біля села Водяне на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, боєць отримав смертельні поранення внаслідок ворожого мінометного обстрілу.

Олександр народився в селі Новоселиця Черкаської області. Відразу після закінчення Новоселицької загальноосвітньої школи пішов на строкову службу в армію. Коли повернувся, працював у лісництві, був водієм лісовоза. Деякий час працював за кордоном. Захоплювався автомобілями і технікою. Брав участь в АТО на Донбасі.

Під час повномасштабної війни чоловік знову взяв до рук зброю, щоб боронити Україну від окупантів. Воював у складі 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Був гранатометником.

«Мій дядько був дуже сильною, відважною і доброю людиною. За життя з яких лише тяжких ситуацій йому доводилось виходити, і він це робив. Він не боявся нікого і нічого. Захищав країну та рідних, адже вважав це своїм обов’язком. Спочатку – АТО, потім – війна. 9 місяців боротьби: Херсон, Миколаїв, Бахмут… Він знав, що це кінцева точка, хоч ми не вірили і не віримо… Пам’ятаю, як дядько приїхав на кілька днів додому восени, якраз, коли дощі йшли, холод був. У хаті було тепло і він лежав на ліжку, щось задумався. А потім сказав до матері: «Як там мої хлопці на передовій? У тих окопах, мокрі, брудні, холодні? А я тут в теплій хаті». Він жив побратимами, не міг їх кинути. Скільки вони витягували 200-х, 300-х, нікого не хотіли залишати. Часто про це говорив. А чому ж його не встигли врятувати? Ще досі ми повторюємо: не віриться, і не повіримо…» – розповіла племінниця загиблого Віта.

Поховали Олександра у рідному селі.

У захисника залишилися мама, діти, рідні та друзі.