top of page

Олександр Остапенко
27 червня 2022 року
Солдат Олександр Остапенко, позивний Марвел, загинув 27 червня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі села Дементіївка на Харківщині. Коли допомагав евакуювати поранених товаришів, отримав смертельне поранення. 12 липня захиснику виповнилося б 44 роки.
Олександр Михайлович народився в місті Мирноград Донецької області. Здобув вищу освіту в Донецькому державному університеті управління за спеціальністю «Інтелектуальна власність». Жив у Києві. Працював у будівельній сфері. Вільно спілкувався англійською, багато читав та був обізнаний у багатьох сферах. Цікавився історією, скандинавською міфологією, культурою країн Східної Азії – Японії, Кореї та Китаю, вишукував та готував східні страви, любив влаштовувати чайні церемонії. Займався східними єдиноборствами, у 2015 році зайняв 2-ге місце на міжнародних змаганнях по Він Чун. Був людиною творчою з тонким відчуттям прекрасного – чудово малював, розумівся на кіно та музиці.
У перші дні повномасштабного російського вторгнення, 26 лютого 2022 року, чоловік взяв до рук зброю та став на захист столиці від окупантів. Здобув навички сапера, брав участь в розмінуванні Ірпеня та Бучі, далі підписав контракт та вступив до лав ЗСУ. Служив у 130-му батальйоні 241-ої окремої бригади територіальної оборони. Після звільнення Київщини вирушив із побратимами боронити Харківщину, за що був нагороджений медаллю «За оборону міста-героя України Харкова».
«Він був дуже доброю та чуйною людиною. Напрочуд проникливою. Добре розбирався в технічних питаннях, але мав хист до малювання, гарно малював, я навіть поклала в труну альбом з олівцями. Дуже любив читати, особливо футуристичну й історичну літературу – любов до неї прищепив батько. Брав участь в проукраїнській ході у Донецьку, а коли місто було окуповане, приїхав до Києва та став учасником Революції Гідності. Також він був чудовим сім'янином, гарним, турботливим чоловіком», – розповіла дружина полеглого бійця Тетяна.
Посмертно воїна нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали Олександра на Берковецькому кладовищі в Києві.
У нього залишилися мама, дружина та брат, який також захищає Україну.
Розкажіть про цю історію іншим
Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.
bottom of page