30-річний солдат Олександр Михальченко загинув 10 липня 2022 року під час ракетного обстрілу міста Курахове на Донеччині.

Сашко народився поблизу Південного Бугу у селі Мигія Миколаївської області. Навчався у Київському політехнічному інституті імені І.Сікорського, в Одеському національному університеті імені І.Мечникова та в Миколаївському національному аграрному університеті. Працював інструктором з рафтингу. Захоплювався рафтингом, туризмом, грою на гітарі, музикою, саморозвитком. Чимало людей під його керівництвом познайомилися з водним туризмом і бурхливими мигійськими порогами.

Коли почалася війна, без вагань пішов захищати свою землю. Служив радіомінером групи інженерного забезпечення у 169-му навчальному центрі «Десна» імені князя Ярослава Мудрого.

«Саша назавжди залишиться в нашій пам'яті як дуже щира людина, справжня душа компанії. Він ніколи не міг всидіти на одному місці, завжди прагнув знайти щось нове, цікаве, незабутнє», – каже його сестра Галина.

«Буває, бачиш людину і з першого разу розумієш, що це свій. Крепку козацьку вдачу випромінювали його світлі очі, могутнє тіло, влучний гумор, мудрі роздуми, його впевненість і харизма. Сашко відкрив мені Мигійські пороги, рафтинг, історію свого краю. Ми стрибали з ним у найбурхливіші вирви з найвищої скелі над Південним Бугом; сапили по порогам; ночували горілиць на пагорбах Бузького граду, вдивляючись у мільйони зірок, Чумацький Шлях і місяць, розказуючи історії; заварювали крепкий південний чебрець (він особливий) на чай, говорили за Україну, дівчат та й узагалі за життя. Славний козарлюга був. Загинув героєм. А герої живі, поки їх пам'ятають. Я пам'ятатиму Сашка, і мої діти пам'ятатимуть також. Ми маємо обов'язок перед Сашком – убити всю цю **бану русню», – розповів друг та український захисник Василь Волоцюга.

Поховали захисника у рідному селі Мигія.

Не дочекалися з війни свого захисника мама, тато і сестра.