Солдат Олександр Лобач, позивний Горіх, загинув 16 лютого 2023 року поблизу села Водяне на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, отримав смертельні поранення. Воїну назавжди 37 років.

Олександр народився і жив у місті Оріхів Запорізької області. Здобув фах бухгалтера в Оріхівському професійно-технічному училищі №33. Працював майстром з виготовлення меблів. З дитинства любив малювати, ходив у художню школу.

Під час повномасштабної війни чоловік без вагань поповнив лави Збройних Сил України, оскільки прагнув захистити свій дім та країну. Служив сапером інженерно-саперного відділення стрілецького батальйону 53-ої окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха. Воював на Донбасі.

«Він пішов на війну боронити Вітчизну і дім. У кривавих боях Саша клятву військову не зрадив. У донбаських степах згасли зорі його золоті. Ніжний обрій надій розстріляли снаряди із «Градів». Олександр став у перших лавах захисників Батьківщини. Постійно навчався, удосконалював свою військову майстерність. І невдовзі позивний Горіх зазвучав у розвідувальному взводі. Бо лише найсміливіші, найвідважніші, наймудріші стають розвідниками. Для нас Олександр став символом гідності, вчинив подвиг, повставши проти насилля та несправедливості. Заплатив дорогою ціною за нову, відроджену Україну. Саме його подвиг надихає сотні українців на боротьбу з військовою агресією росії. Ми всі у вічному боргу перед родиною воїна, яка виховала Героя. Він дуже любив життя, родину і друзів. Мріяв і планував. Але ворог обірвав його світлий шлях. Молитвою, добрим словом згадаємо Сашу. Господь відкрив перед ним двері раю, бо він пішов на небо нескореним», – написала похресниця мами загиблого Ангеліна Мецкан.

Поховали захисника у рідному місті.

Вдома на нього чекали мама Любов Павлівна, брат Сергій, інші рідні та друзі.