6 березня 2022 року Олександр Кулініч отримав важкі поранення біля свого під’їзду на вулиці Лавицького в Маріуполі. Його госпіталізували, проте врятувати життя не вдалося. Олександр помер наступного ранку. Йому було 62 роки.

У день трагедії Олександр Кулініч пішов до критої парковки неподалік будинку. Там ховалися від обстрілів місцеві жителі, він поніс дітям цукерки. Опісля повертався додому. Коли Олександр заходив до під’їзду, під його ногами розірвався снаряд.

«Онука Дарина через вікно побачила, як він лежить, а поруч палають шість машин. Я в чому була побігла до нього. Щосили тягла в під'їзд. Навкруги горіло і вибухало. Не знаю, як я затягнула його на килимі всередину. Потім сусіди перев'язали шнуром від моєї куртки поранену ногу, перерізали ремінь на джинсах, аби полегшити його страшний біль», – пригадала дружина Тамара.

До обласної лікарні Олександра везли під обстрілами. Він кричав від болю. Дружина пригадує, що в приймальному відділенні було дуже багато людей, навколо – крики, сльози, кров.

«Операція тривала три години. Я була там, під дверима. Кожну хвилину привозили поранених: російські війська продовжували бомбити і місто, і лікарню. Після операції чоловіка перевели до реанімації. До речі, одна з двох реанімаційних палат вже була розбомблена. Мені дозволили побачити Олександра. Сказали, що надія є», – розповіла Тамара.

Однак 7 березня о 5.30 Олександр помер. Не витримало серце. 8 березня його поховали у братській могилі на старому цвинтарі. Влітку тіло ексгумували та перепоховали.

Олександр Кулініч народився та жив у Маріуполі. Був пенсіонером, втім працював контролером в охоронній фірмі. Цікавився історією України, відстоював українські цінності та дуже любив українські пісні.

«Олександр мав рідкісну душу, був дуже порядним і мені здається, що таких земля вже не народжує. Всі, хто його знав, всі його обожнювали! Справжній у всьому! Єдиний в будинку, хто на свята вивішував прапор України. Ніколи не приховував свого ставлення до Батьківщини. І до останнього не вірив, що прийшла така війна», – розповіла Тамара.

В Олександра залишилися дружина, донька та онука.