45-річний Олександр Кулібаба із села Білка, що на Сумщині, часто повторював рідним: «Якщо не дай Бог що – я першим готовий іти захищати Україну». У перший день повномасштабної війни Олександр взяв свою рушницю, завів автомобіль і поїхав з дому. Відтоді він зник.

Автомобіль Олександра за кілька днів на трасі помітив місцевий житель, який розвозив молоко. Олександра знайшли на дорозі між Тростянцем та Боромлею 28 лютого, він мав поранення в голову. Рідні кажуть, що неподалік від цього місця розташовувався російський блокпост. Обставини загибелі чоловіка достеменно невідомі.

Олександр народився у Білці, за освітою був інженером-механіком, а працював на сімейному фермерському господарстві «Світлана». Ферма займалася, зокрема, вирощування зернових та бобових рослин. Рідні чоловіка пригадують: він жив своєю роботою. Ще у підлітковому віці цікавився фермерською справою.

На дозвіллі Олександр любив полювання та рибалку. Самотужки опанував гру на гармошці, на якій грав і його дідусь. Олександр був душею компанії і любив життя.

«Останній раз я бачила Сашка на свій день народження. Мені виповнилось 33 роки. Олександр зробив сюрприз – приїхав і подарував 33 трояди. Це було приємно і несподівано… Він любив робити сюрпризи», – сказала сестра Світлана.

Родичі пригадують Олександра принциповою людиною, яка любила Україну. Чоловік брав участь у Помаранчевій революції та Революції Гідності. Коли у 2014 році розпочалася російсько-українська війна, допомагав військовим ЗСУ.

«Він був меценатом та завжди допомагав людям. Допомагав Білківській церкві, хору, підтримував культурне та спортивне життя села. Він був безвідмовним і дуже добрим», – говорить Світлана.

Олександра Кулібабу поховали у рідному селі 1 березня 2022 року, а 2-го – до села Білка зайшли російські військові. Вони розграбували ферму, на якій разом зі сім’єю працював чоловік.

В Олександра Кулібаби залишились батько, сестра, дві доньки та син, який народився після загибелі чоловіка.