46-річного Олександра Гуторовича розстріляли російські військові під час спроби евакуації з Бучі. Ймовірно, це сталося 14 березня. Саме тоді Олександр востаннє вийшов на зв'язок зі своєю дружиною Оленою.

Олександр – киянин, після одруження переїхав у Бучу, жив у районі Лісова Буча. Працював менеджером з продажу і дуже любив свою роботу. Останні два роки був комплектувальником на складі медичних препаратів. У перший тиждень повномасштабної війни збирав медпрепарати для військових шпиталів і до останнього залишався на роботі.

4 березня, коли з'явилася можливість евакуації з Бучі, Олександр допоміг дружині та дітям зібратися та сказав негайно рушати. Сам вирішив залишитися, адже вважав, що зможе допомагати у протистоянні окупантам.

«Того ж дня ми попрощалися і бачилися востаннє. Ми евакуювалися до батьків Сашка у Фастівський район. Спілкувалися лише телефоном. Він розповідав, що в районі автопарку росіяни облаштували блокпости, пересуватися вулицею було майже неможливо. 7 березня подзвонив і сказав, що на вулицях розстрілюють людей. Наступного дня привітав із 8 березня», – розповіла дружина Олена.

14 березня о 10.00 Олена говорила з Олександром востаннє. Він сказав, що його телефон заряджений на 50% і що буде пробувати евакуюватися в Київ. Пізніше надходило повідомлення про те, що Олександр на зв'язку, але слухавку він не брав. Чоловік зник безвісти.

10 квітня Олена натрапила на телеграм-канал «загиблі у Бучанському районі» й на одному з фото впізнала свого чоловіка. Його тіло перебувало у морзі Білої Церкви. 11 квітня дружина поїхала на впізнання.

«13 квітня ми поховали нашого Сашка», – каже Олена.

Дружина розповідає, що Олександр був дуже сімейною людиною та любив дітей. Втрату сина, чоловіка, батька важко пережили всі.

«Ми намагаємося це обговорювати, так стає легше, тримаємося. Відволікає щоденна рутина... Але щоранку і щовечора я плачу», – каже Олена.

У загиблого залишилися батьки, дружина і двоє дітей.