31-річний Олександр Герасименко загинув 5 березня 2022 року в селі Берестянка на Київщині. Він їхав на велосипеді від батьків до селища Бородянка, де мешкав. За менш ніж 500 метрів від батьківського дому, на блокпості, його розстріляли російські військові. Тіло Олександра з вогнепальним пораненням грудної клітини та голови знайшли 6 травня на пилорамі. Доставили у морг Макарова. Батьки опізнали сина за одягом та сумкою, де були ключі від його квартири.

Олександр Герасименко народився у Бородянці. Навчався у місцевому ліцеї №1. Любив футбол, казав, що це – його життя. Олександр не ходив до спортивної школи, був футболістом-самоучкою, лівоногим. Із командами «Нове Залісся», «Колос» (Нове Залісся), «Рубін» (Пісківка), «Бородянка» об'їхав всю Україну. Здобував кубки та грамоти. Грав на позиції центрального півзахисника.

«Сашко багато читав, любив історію. Цікавився літописом рідного краю, колекціонував монети та писав поезію. У 10 класі йому поставили діагноз – хвороба Шляттера, це патологія опорно-рухового апарату. Через недугу та травму він був змушений залишити футбол», – пригадала мама Олександра, Людмила Іванівна.

Олександр здобув вищу освіту в Національному університеті біоресурсів і природокористування, спеціальність – інженер-конструктор. Працював на Бородянському екскаваторному заводі, був комплектувальником на одному з підприємств у Києві. Утім душа Сашка лежала лише до футболу, пригадують рідні та знайомі.

«Сашко був чесний, справедливий. Ми його привчали, що краще гірка правда, ніж солодка брехня. Був товариським, готовим прийти на допомогу. Якось він у мороз прийшов додому не в черевиках, а кедах, які носив зі собою. З'ясувалося, дорогою зустрів колишнього однокласника, який був із багатодітної сім'ї, безробітний. Син віддав йому свої черевики», – розповіла мама.

Батьки Олександра зі старшим сином Сергієм мешкали в Берестянці. Сашкові залишили квартиру в Бородянці. 27 лютого 2022 року в Берестянку зайшли російські танки. Ворожі солдати розставили блокпости. Олександр приїздив до батьків на велосипеді кілька разів. Розповідав, що окупанти зробили з Бородянкою. Востаннє рідні бачилися 5 березня…

У загиблого залишилися мама Людмила, батько Леонід та старший брат Сергій.