Захисник Маріуполя Олександр Гряник, позивний Грян, загинув під час оборони заводу «Азовсталь». 28-річний старший солдат згорів у бункері внаслідок влучення туди ворожої фосфорної бомби.

Олександр народився і жив у Києві. Закінчив Київський національний економічний університет. Обожнював активний відпочинок: гори, футбол, подорожі, плавав на каяках, катався на скейті, був фанатом ФК «Динамо». Сам ходив у джунглі Мексики, не знаючи мови місцевих. Любив собак. Любив Київ, заходи сонця і світанки. Мріяв бути фотографом у гарячих точках.

Сашко брав участь у Революції Гідності від початку і до кінця. Дуже хотів ще 2014 року поїхати на війну, однак рідні вмовили його довчитися. Згодом хлопець пройшов курс молодого бійця та 2016 року долучився до лав полку «Азов» Національної гвардії України. Був у пресслужбі, фотографував, робив невеличкі фільми. Прослужив 6 років під Маріуполем та на початку 2022-го звільнився. Хотів пожити цивільним життям. Хотів потім написати книгу про війну.

Однак війна знову його наздогнала. 24 лютого 2022 року Грян був у Києві. Він відправив батьків за кордон, а сам знову пішов захищати Україну. Брав участь у визволені Бучі, Ірпеня та Гостомеля Київської області. Але весь цей час у нього було бажання потрапити у Маріуполь на допомогу своїм побратимам.

29 березня він взяв участь в операції ГУР і гелікоптером вилетів в уже оточений Маріуполь. Під час прориву у місто був поранений, але від евакуації відмовився, віддавши своє місце цивільній особі. До останнього подиху був пліч-о-пліч зі своїми побратимами боронячи місто.

Тіло Гряна так і змогли знайти. Можливо, воно залишилося під руїнами «Азовсталі». Рідні закопали Кіндерсюрприз під кипарисом на Кіпрі – там, де йому так подобалося відпочивати. Це був їх акт прощання. Однак вони дуже сподіваються, що зможуть гідно попрощатися зі своїм захисником.

«Сашко був чесним, справедливим, добрим, сміливим, з винятковим почуттям гумору», – зазначила мама Ольга.

У Олександра залишилися батьки і сестра.