26-річний Олександр Головешко загинув 9 вересня під час масових обстрілів росіянами Харкова.

Олександр був заступником головного енергетика Харківського танкового заводу. Профільну освіту здобув у Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут».

«Це був молодий чоловік з гарним вихованням, розумний та дуже працьовитий на нього можна було покластися. Він знаходив красу навколо у звичайних речах. Займався волонтерською діяльністю та допоміг десяткам, якщо не сотням людей», – написав про загиблого друг Віталій.

У волонтерській організації «Доброчинець» розповідають, що Сашко ремонтував пошкоджені бомбардуваннями електромережі. Волонтерив по вихідних та вечорами після роботи.

«Ми познайомилися кілька місяців тому за обставин, які точно характеризують його особистість, – написали друзі Олександра із «Доброчинця». – У Свято-Дмитрівській церкві проходило зібрання волонтерських груп. Опісля всі вийшли на подвір‘я і спілкувались. У цей момент до дверей церкви підійшла молода жінка з хлопчиком. Сказала, що біженці з Сєвєродонецька. І їм ніде жити… Поки ми шукали, куди поселити цих людей, Сашко забрав їх до себе додому».

Олександр того вечора показав хлопчику із Сєвєродонецька усі майданчики у своєму районі. А наступного ранку відвіз його з мамою до гуртожитка, який знайшли волонтери. З того часу кожні вихідні привозив їх до недільної школи.

«Коли їздили по селах з гуманітарною допомогою, Сашко завжди дбав, щоб ми ретельно готувалися. Його життєвим кредо було: «А хто, крім нас?!», – пригадують волонтери.

У виші, де Олександр здобув освіту, також з теплотою пригадують його.

«Він загинув у Харкові, як мирна людина, яка прагнула допомогти іншим. Тут не треба шукати високих слів. Просто вбили гарну, молоду, талановиту людину. А з нею забрали частину нашого майбутнього», – написав завідувач кафедри електричних станцій Олександр Лазуренко.