Лейтенант Олександр Єсипенко загинув 30 березня 2022 року біля села Велика Дорога, обороняючи рідне місто на Чернігівщині. У квітні йому мало виповнитися 26 років.

Олександр народився у м. Ніжин Чернігівської області. Закінчив Ніжинський державний університет за спеціальністю «Психологія». Також хлопець закінчив військову кафедру Сумського вищого артилерійського командного училища та отримав звання молодшого лейтенанта. У вільний час займався риболовлею, грав на гітарі, любив і знав дуже багато віршів та міг декламувати їх годинами. Мав неймовірну пам'ять. Любив їздити за кермом і був дуже обережним водієм.

Згодом хлопець служив строкову в армії – на Львівщині. Там він вивчився на мінометника, був дуже відповідальним. Коли служив, добре знав кожного свого підлеглого та що у них відбувається у житті.

У перший день повномасштабного вторгнення Олександр разом з батьком пішов до військкомату у Ніжині. Контракт зі ЗСУ Сашко підписав 12 березня. А вже за тиждень йому присвоїли звання лейтенанта. Так він залишився обороняти рідний край, який так сильно любив.

За словами мами Юлії, Олександр мріяв одружитися. Він зустрів кохану і у 2021 році освідчився їй. Пара планувала розписатися на свою річницю, яка мала бути 14 квітня 2022 року. Однак не встигли, адже за два тижні до неї Сашко загинув.

Лейтенант Єсипенко посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

Поховали офіцера у рідному Ніжині.

У Олександра залишилися батьки, брат і наречена.