26-річний Олександр Довбиш загинув 2 березня 2022-го разом із двома братами і товаришем Олегом Буциком біля села Деснянка, що на Чернігівщині. Чоловіки хотіли забрати тіло двоюрідного брата Ігоря Довбиша, який напередодні підірвався на міні, коли їхав із Чернігова у село.

Брати Довбиші з товаришем пішли, невдовзі селяни почули вибухи. Але що це було – обстріли чи підриви мін – ніхто не знає. Свідків трагедії немає.

«Орієнтовно 17 березня ми з іншими жінками відпросилися в окупантів, щоби сходити до Чернігова по їжу. Це єдиний раз за час окупації, коли ми вийшли з села. Я навмисне пішла тією стежкою, якою вони тоді йшли. І біля лісу побачила тіла усіх чотирьох», – пригадала Алла, дружина Володимира Довбиша, рідного брата Олександра.

Чотирьох чоловіків поховали у квітні 2022 року – після того, як ЗСУ звільнили Чернігівщину від окупантів. На тому місці, де були тіла, працівники ДСНС знешкодили ще чимало мін.

Олександр Довбиш народився у селі Деснянка. Зростав із двома братами. Коли померли батьки, усі троє дітей навчалися в школі-інтернаті. Згодом Сашко здобував фах тракториста в Ніжині.

Після навчання їздив на заробітки, працював будівельником. Далі у хлопців сформувалася своя бригада, яка брала об’єкти для будівництва і ремонту.

Власної родини Олександр створити не встиг. Бабуся померла наприкінці січня 2024 року.