top of page
Олександр Дядюра

Олександр Дядюра

березнь 2022 року

44-річного Олександра Дядюру розстріляли російські окупанти наприкінці березня 2022 року. За декілька днів до звільнення Київщини його схопили ворожі військові неподалік вишки мобільного зв'язку та завезли на підконтрольну їм територію міста Ірпінь. Окупанти допитували Олександра, застосовували тортури, а потім холоднокровно розстріляли. Понівечене тіло чоловіка знайшли 10 квітня 2022-го на території приватного дитсадка в Ірпені.

Олександр Дядюра родом з села Триліси Київської області. Там закінчив школу. Згодом вступив на факультет електроенерготехніки та автоматики Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського. Був учасником Помаранчевої революції. Любив грати на гітарі, мав багато друзів. Працював головним енергетиком комунального підприємства «Бучасервіс». Колеги згадують про нього як про чудову людину й доброго фахівця.

«Я знала Сашка з дитинства – маленький, спокійний, усміхнений хлопчик. Понад 20 років працювала з його мамою в садочку, тому чула про всі його здобутки... Саша дуже любив свою маму, завжди підтримував і намагався тішити. Вона раділа одруженню Саші і народженню внуків, та велика війна з перших днів забрала радість і спокій», – розповідає подруга сімʼї Людмила Ярошенко.

Із початком повномасштабного вторгнення Олександр вивіз дружину з дітьми до батьків у село Триліси, а сам записався добровольцем у Бучанське ДФТГ. Попри постійні обстріли і загрозу життю, він до останнього намагався відновити зруйновану інфраструктуру. Олександр перебував біля вишки мобільного зв'язку під обстрілами і вибухами снарядів, робив усе, щоб утримувати зв'язок.

«Саша був дуже добрим і відкритим до людей. Завжди допомагав, не залишався осторонь чужої біди. Він записався добровольцем у тероборону, хоча не проходив військову службу, мав поганий зір, на одне око бачив 20%. Саша дуже любив життя, людей, свою роботу, рідних, сім'ю», – розповіла Софія, дружина Олександра.

27 квітня 2022 року Олександра поховали на кладовищі у селі Триліси.

Посмертно чоловіка нагородили званням почесного громадянина міста Буча.

В Олександра залишилися мама Галина, батько Микола, сестра Оксана, дружина Софія, діти Андрій, Діана й Кароліна.

Допомогти родині

Розкажіть про цю історію іншим

Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.

Інші загиблі

Ірпінь, Київська область

Допоможіть зберегти пам'ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих:

bottom of page