Олександр Цовма мав інвалідність з дитинства. Жив у військовому містечку в Гостомелі зі старшою сестрою та родиною племінниці, був безробітним, допомагав рідним по господарству. Олександра вбили російські військові – пострілом у потилицю. Йому було 49 років.

24 лютого 2022 року, коли почалася повномасштабна війна, Олександр із родичами перебрався до приватного будинку в районі Кимерка. Наприкінці лютого у цей дім поцілив снаряд. Олександр отримав осколкове поранення. Племінниця Олена знайшла волонтера, який 1 березня під обстрілами погодився відвезти його в лікарню на вулиці Свято-Покровській. Третього березня російські військові вивели Олександра з лікарні в гараж і застрелили. Загалом там було вбито 11 мирних мешканців.

«Коли після звільнення Київщини тіло дядька знайшли українські військові, стало зрозуміло, що в лікарні йому надали необхідну допомогу. Поранення були незначні, він міг би жити», – сказала племінниця вбитого, Олена.

Олександр народився в Німеччині, його батько був військовим. Родина оселилась у Гостомелі. З дитинства Олександр любив військових, любив одягати форму. Допомагав мешканцям військового містечка.

«Кому сумку донести, кому сміття винести, в кого на городі допомогти, всім допомагав. Він був позитивний, добряк. Був як дитя, такий наївний і беззахисний. За що його могли вбити?» – сказала Олена.

В Олександра залишилися сестра та племінниця.